Щорічно 20 лютого ми вшановуємо громадян, які загинули під час Революції Гідності, відстоюючи європейське майбутнє України, гідність і свободу як найвищі цінності демократичного суспільства.

11 лютого 2015 року Президент України підписав Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

День Героїв Небесної Сотні – це день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю людей під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України. Водночас він закликає вшановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу.

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України, на вулиці Інститутській, частина якої тепер є алеєю Героїв Небесної Сотні, загинула чи отримала смертельні поранення найбільша кількість учасників Революції Гідності – 48. Події того дня, коли беззбройні протестувальники вийшли проти озброєних силовиків, які захищали режим проросійського президента Віктора Януковича, стали кульмінацією протестів і спряли усуненню злочинної влади.

Революція Гідності / Євромайдан – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні: з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Він розпочався, коли президент Віктор Янукович під тиском росії спочатку відмовився від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а потім віддав наказ жорстоко розігнати людей, які вийшли із протестами проти цього рішення на центральні площі міст України – від Ужгорода, Львова, Києва до Донецька та Сімферополя. Сотні тисяч громадян України відстоювали на Майдані європейське майбутнє та незалежність України, загальнолюдські цінності та свободи, свою гідність, право демократичним шляхом обирати та контролювати владу, жити у правовій державі.

22 лютого українці дізналися, що Віктор Янукович втік до росії, після чого Верховна Рада України визнала його таким, що у неконституційний спосіб самоусунувся від виконання конституційних обов’язків Президента України, та призначила позачергові президентські вибори.

Революція Гідності стала важливим етапом боротьби за незалежність і право громадян України самим визначати своє майбутнє та держави. Майдан сприяв подальшому формуванню громадянського суспільства. Вперше з моменту відновлення незалежності у 1991 році за цей демократичний поступ люди віддали свої життя.

Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.

Серед Героїв Небесної Сотні не лише громадяни України, але й Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Ольга Бура, Антоніна Дворянець і Людмила Шеремет.

Символічна назва «Небесна Сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями, які захищали мирних протестувальників від силовиків. Уперше вона пролунала під час прощання із загиблими учасниками Революції Гідності на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року.

За основною версією, вперше словосполучення «Небесна Сотня» вжила поетеса Тетяна Домашенко під час церемонії прощання з убитими протестувальниками на майдані Незалежності у Києві.

Герой – не ідеальний вигаданий образ. Героєм може бути кожен, хто у вирішальній і непростій ситуації здатен подолати свій страх, взяти на себе відповідальність – за життя іншого, за долю своєї країни; для кого моральні принципи та суспільні цінності лишаються орієнтиром навіть у тих ситуаціях, коли власному життю загрожує небезпека.

Герої Небесної Сотні, як і їхні побратими по Майдану, зробили свідомий вибір: залишатися на Майдані, доки не будуть виконані їхні вимоги щодо утвердження демократії, покарання вищих чиновників за порушення конституційних норм та спроби перетворити людей на покірних і німих рабів. Це ті моральні принципи, заради яких люди ризикували своїм життям.

У трагічний день 20 лютого, коли силовики стріляли з вогнепальної зброї по мирних протестувальниках, герої Майдану не ховалися, а йшли рятувати поранених побратимів і гинули самі.

Сьогодні ми знаємо: Герої Небесної Сотні захищали не тільки європейське майбутнє, вони захищали Україну, право існувати та мати власні мову, історію і культуру.

Небесна Сотня стала символом сміливості, єднання та громадянської відповідальності. Автором одного з перших символічних зображень Небесної Сотні став відомий український художник та музикант Юрій Журавель. Його робота відтворена на муралах міст України: Києва, Дніпра, Одеси, Кривого Рогу, Рівного.

Музичним символом Небесної Сотні стала народна пісня «Плине кача». Вона лунала, коли Майдан прощався з Героями. Вона лунає досі, коли ми проводжаємо в останню путь вояків, які загинули під час нинішньої російсько-української війни:
Гей, плине кача по Тисині

Плине кача по Тисині

Мамко ж моя, не лай мені

Мамко ж моя, не лай мені

Гей, залаєш ми в злу годину

Залаєш ми в злу годину

Сам не знаю, де погину
Сам не знаю, де погину

Революція Гідності була відповіддю на намагання росії знищити руками тодішнього президента-узурпатора Віктора Януковича європейські перспективи України, залишити її у сфері російського впливу та знов перетворити на частину імперії, якою була наша країна до відновлення Незалежності. Подвиг Героїв Небесної Сотні забезпечив перемогу Майдану, яка продемонструвала російському диктатору, що Україна більше не буде колонією москви. Це стало поштовхом до злочинного рішення путіна почати воєнну агресію проти нашої держави. Саме з Майдану навесні 2014 року рушили перші добровольці на схід України, щоб захистити його від російської агресії. А в лютому 2022 року під час повномасштабного вторгнення росії в Україну багато майданівців вступили до лав ЗСУ та територіальної оборони для захисту країни від російської навали.

Тому ми й кажемо, що Революція Гідності була першим етапом нинішньої російсько-української війни, а Герої Небесної Сотні – її першими героями.

Цьогоріч пам’ять Героїв Небесної Сотні ми вшановуємо з гаслом:

“ГЕРОЇ ПЕРШОЇ ПЕРЕМОГИ У БИТВІ, ЩО ТРИВАЄ”

Кожний період в історії України має своїх героїв. Для модерної доби середини XV – початку XX століть, це, безумовно, козаки. Для ХХ століття – герої Крут, лицарі Зимового походу, вояки УПА, дисиденти 1960–1980-х років. У ХХІ столітті першими, хто віддав життя за волю України, стали Герої Небесної Сотні. Їхній чин надихнув побратимів, учасників нинішньої російсько-української війни.

Пам'ять про Небесну Сотню – важливий елемент нашої національної пам’яті, нашої ідентичності. Якщо ми не пам’ятатимемо своїх героїв, нам нав’яжуть пам'ять про чужих героїв та історію. А не пам’ятаючи власного минулого, ми не матимемо гідного майбутнього.