Жителі Дубенщини в останню земну дорогу провели трьох захисників

БІЛИК Юрій Олександрович народився 6 серпня 1975 року, проживав у місті Дубно.

Захисник навчався у Дубенській загальноосвітній школі №6 та Дубенському професійно-технічному училищі. Працював у комунальному підприємстві «Дубноводоканал». У війську Юрій Білик служив сапером інженерно-саперного відділення. Герой мужньо захищав Батьківщину від російських окупантів. Життя воїна обірвалося ще 16 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Впродовж кількох місяців військовослужбовець вважався зниклим безвісти і лише днями надійшло підтвердження про його загибель.

13 червня на майдані Незалежності Дубна відбулося прощання з полеглим воїном. Поминальну панахиду відслужили священники Дубенського благочиння Православної Церкви України. Поховали Героя на Алеї Слави.

ТКАЧУК Микола Іванович народився у 1981 році, проживав у селі Сестрятин Радивилівської громади.

Здобував освіту у Радивилівському професійному ліцеї, далі – у Кременецькому обласному гуманітарно-педагогічному інституті. Микола Іванович проходив службу в армії за контрактом. Чоловік працював у спеціальному підрозділі правоохоронних органів «Грифон», в Державній автоінспекції.  Деякий час працював за кордоном.

Коли почалась повномасштабна війна, Микола Ткачук добровільно став до лав Збройних Сил України. «Я працював у правоохоронних структурах, знаю, що таке обов’язок — зараз країні потрібні сильні люди, і я йду захищати», — ці слова Микола Ткачук сказав рідним перед тим, як вирушив до військкомату. Захисник проходив службу на посаді водія технічного взводу технічної роти батальйону аеродромно-технічного забезпечення.

За час служби у лавах Збройних Силах України Микола Ткачук зарекомендував себе як гідний воїн, відзначався високими професійними якостями, моральною стійкістю та відповідальним ставленням до військового обов’язку.

На жаль, воїн загинув 1 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку.  Впродовж 11 місяців вважався зниклим безвісти.

У березні 2025 року в межах проведених репатріаційних заходів підтвердилася загибель Миколи Ткачука.

Жалобний кортеж із тілом полеглого воїна прибув до його рідного дому 12 червня. Чин похорону Героя відбувся 13 червня. Заупокійне богослужіння пройшло у Свято-Миколаївському храмі (ПЦУ). Поховали захисника на кладовищі в селі Сестрятин з усіма військовими почестями.

ВАРЮТА Віктор Миколайович народився у 1969 році, проживав у селі Новоселівка Млинівської громади.

Чоловіка мобілізували до війська у грудні 2024 року. Захисник служив командиром 3 інженерного відділення 3 інженерного взводу 5 інженерної роти, був молодшим сержантом. На жаль, життя Віктора Миколайовича обірвалося внаслідок хвороби 7 червня 2025 року.

Назавжди до рідного дому Віктор Варюта у село Новоселівка повернувся 13 червня. Поховали померлого захисника на місцевому кладовищі.

Вічна слава і шана Героям! Щирі співчуття рідним та близьким.