ХАМЕДЮК Віктор Ананійович народився 15 травня 1977 року в селі Комарівка Смизької громади.
Захисник навчався в Березькій загальноосвітній школі, після закінчення якої здобув фах будівельника у Кременецькому професійно-технічному училищі. Пройшов строкову службу в армії. Згодом Віктор Ананійович одружився, разом з дружиною виховували сина й доньку. Тривалий час чоловік працював на будівництві, далі - у ТОВ «ЕКО ДОК» та ТОВ "НККЮ".
У квітні 2022 року Віктора Ананійовича мобілізували до лав Збройних Сил України. Тривалий він час служив у понтонних військах на Миколаївщині, Херсонщині та Дніпропетровщині. А з листопада 2024 року виконував бойові завдання на Курщині.
Герой вважався зниклим безвісти. Проте, на жаль, підтвердилася його загибель. Життя воїна обірвалося у боротьбі за волю України 29 грудня 2024 року на Курщині.
Прощання з Героєм відбулося 13 січня на майдані Незалежності Дубна. Чин похорону було завершено у храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Поховали захисника на Алеї Слави в Дубні.
ГРЕЧАНЮК Дмитро Миколайович народився у 1993 році, проживав у селі Брищі Млинівської громади.
У війську воїн служив стрільцем-помічником гранатометника штурмового батальйону. Герой загинув у бою за свободу та незалежність України. Його життя обірвалося 24 грудня 2025 року в результаті ворожого обстрілу на Запорізькому напрямку.
«На щиті» до рідного дому у село Брищі полеглий воїн повернувся 12 січня. Заупокійне богослужіння відбулося 13 січня у Свято-Покровській церкві села Малі Дорогостаї. Поховали загиблого захисника на кладовищі села Малі Дорогостаї.
ГОГОЙ Віктор Анатолійович народився 29 липня 1983 року у селі Вербень Демидівської громади.
Закінчив місцеву школу, а згодом навчався у Національному університеті водного господарства та природокористування. Після строкової служби в армії Віктор Анатолійович тривалий час працював на «Рівнеазоті», а згодом – у магазині дверної фурнітури та замків «Замикайко». У березні 2025 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України.
Воїн був молодшим сержантом, командиром відділення управління 2 мінометного взводу мінометної батареї мотопіхотного батальйону.
«Побратими та командири його цінували, тому що Віктор був дуже відповідальний, швидко вчився, вирізнявся своєю обізнаністю у багатьох сферах. Чоловік був душею компанії та надійною опорою для своєї сім’ї. Щирий, веселий та життєрадісний – він заряджав усіх своїм оптимізмом і ніколи не панікував перед труднощами. Це була людина, з якою завжди цікаво, найкращий друг, який вмів вислухати та підтримати розмову», – розповіла дружина Віктора Гогоя.
Герой до останнього подиху мужньо захищав Батьківщину від окупантів. Захисник загинув 4 січня 2026 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області.
Прощання з Віктором Гогоєм відбулося 13 січня в місті Рівне на майдані Незалежності. Чин поховання захисника відбувся у Свято-Успенському храмі ПЦУ села Вербень. Поховали полеглого воїна на місцевому кладовищі.
Вічна слава і шана Героям! Щирі співчуття рідним та близьким.