«Один із поширених сценаріїв шахрайства під час онлайн-покупок виглядає так: продавець пропонує товар за вигідною ціною, швидко виходить на зв'язок та просить покупця здійснити часткову передоплату. Після отримання коштів оголошення зникає, продавець перестає відповідати на повідомлення, а покупець залишається і без товару, і без грошей»
Зловмисники можуть «продавати» в інтернеті товари, яких насправді не існує, за частковою передплатою або повною оплатою наперед.
Пам’ятайте:
✅ Купуйте товари та сплачуйте кошти лише на перевірених сайтах.
✅ У разі сумнівів надайте перевагу післяплаті.
✅ Для онлайн-шопінгу відкрийте віртуальну картку і переказуйте на неї лише суму грошових коштів, необхідну для подальшої оплати.
✅ Перевіряйте правильність назви необхідного сайту (один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс).
❌ Нікому не повідомляйте термін дії картки, CVV та PIN-код.
❌ При купівлі на платформі оголошень обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи – НЕ переходьте в сторонні месенджери.
На замітку:
Легкі гроші онлайн можуть обернутись тюрмою. Хто такі дропи і як не потрапити в пастку?
Уявіть, вам пише незнайомець у соцмережі або надходить лист на пошту. Пропонують просту віддалену роботу: потрібно лише приймати кошти на свою банківську картку та пересилати їх далі. Обіцяють від 5 000 до 10 000 гривень на місяць, працювати — кілька хвилин на день, досвід не потрібен. Звучить заманливо?
Насправді — це пастка. Саме так шахраї вербують дропів, або ж грошових мулів — людей, які допомагають їм переказувати та “відмивати” вкрадені гроші.
Хто такий дроп?
Дроп — це людина, яка добровільно або через необізнаність погоджується, щоб її банківська картка стала частиною злочинної схеми. Через неї проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів, торгівлі наркотиками чи людьми. Головна мета злочинців — заплутати фінансові сліди, а дропи — лише інструмент.
Чому це небезпечно?
Дуже часто люди не усвідомлюють, що стають співучасниками злочину. Проте закон не звільняє від відповідальності навіть тих, хто “не знав”.
📌 Дроп не жертва, а співучасник.
📌 Дропів затримують першими.
📌 За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна і навіть тюремне ув'язнення.
Кого найчастіше вербують?
У групі ризику:
Шахраї грають на потребі заробити та обіцяють "золоті гори" — саме тому ця схема настільки небезпечна.
Як розпізнати шахрайську пропозицію?
Ось типові ознаки вербування дропа:
Особливо будьте обережні з так званими «іноземними компаніями», які не мають офіційного представництва в Україні. Перевірити їхню легальність складніше, і саме через них найчастіше проходять шахрайські операції.
Що робити, якщо ви вже потрапили в пастку?
Якщо ви вже погодилися або підозрюєте, що стали дропом — не зволікайте!
Негайно припиніть співпрацю.
Повідомте в кіберполіцію: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/ (можна залишити звернення онлайн).
Зв’яжіться з банком, картку якого ви використовували.
Як себе захистити?
Будьте пильні!
Навіть якщо вам дуже потрібні гроші — не погоджуйтеся на «роботу», де треба використовувати свої банківські реквізити. Ви ризикуєте свободою заради короткочасного прибутку. Дроп — це не просто випадкова роль. Це — кримінальна відповідальність.
"Отримали повідомлення від знайомої щодо підтримки однієї з бригад ЗСУ, вона запевнила що сайт установи перевірений яка контролює збір коштів, після відправки коштів отримала повідомлення нецензурного характеру на російській мові".
Розсилання повідомлень начебто від офіційних установ про збір коштів на ЗСУ. Пам’ятайте:
✅ Безпека збереження коштів та користування рахунками починається з Вас.
✅ Переказуйте гроші лише через офіційні фонди, благодійні організації або людям, яких ви знаєте особисто і яким довіряєте.
❌ Не переходьте за сумнівними посиланнями.
❌ Не вказуйте на сторонніх ресурсах дані ваших банківських карток.
❌ Довіряйте своїм інстинктам. Якщо ви отримали підозрілий електронний лист, SMS-повідомлення – видаліть його. Якщо ви сумніваєтеся в правомірності телефонного дзвінка від незнайомця, покладіть трубку.
На замітку:
«Надійшло повідомлення від ООН про надання фінансової допомоги кожному громадянину України, в якому потрібно перейти за посиланням для подачі заяви, перейшов за посиланням, заповнив анкету, дивне було питання про мої банківські реквізити, але і на нього я дав повну відповідь. Після чого через годину з моєї картки зникли всі кошти».
Вам може надійти повідомлення в месенджері або публікація у соцмережах про надання фінансової допомоги, яку може отримати будь-хто. Ця схема - так званий фішинг*.
*Фішинг - метод соціальної інженерії, коли дії правопорушника передбачають отримання (виманювання) правопорушниками у держателів платіжних карток їхніх реквізитів та іншої конфіденційної інформації шляхом імітації діяльності у кіберпросторі державних соціальних програм, компаній, банків-емітентів з використанням неголосових засобів комунікації під різними приводами.
Гроші пропонують нібито від імені державних, міжнародних установ або банків. Повідомлення зазвичай містить посилання на чат-бот або сайт, де нібито можна дізнатись додаткову інформацію.
Пам’ятайте:
✅ Потрібно отримувати інформацію, особливо з приводу фінансових виплат, лише з офіційних джерел.
✅ Якщо ж особисту (персональну) інформацію розголошено, потрібно звернутись до банку та заблокувати картку.
✅ Якщо підозрюєте шахрайство – негайно повідомляйте правоохоронців.
❌ Ніколи не переходьте за сумнівними посиланнями.
❌ Не повідомляйте конфіденційну інформацію стороннім особам (дані картки, логіни та паролі до онлайн-банкінгу, тощо).
На замітку:
Перевипуск SIM-карток
Одна з небезпечних злочинних махінацій – перевипуск SIM-карток без відома власника. Отримавши контроль над вашим номером, зловмисники можуть отримати доступ до банківських рахунків, оформити кредити на ваше ім’я, а також зламати електронні облікові записи та використати їх для зловмисних цілей.
Таким чином, втрата власної SIM-картки – це не лише побутові незручності, а й серйозна загроза фінансовій безпеці та приватності громадян. Тому важливо знати, як протидіяти таким атакам і які кроки здійснити у разі підозри на зловмисні дії.
Шахраї використовують методи соціальної інженерії, фішингові сайти тощо, щоб змусити людину передати необхідні дані або виконати необхідні дії. Злочинці навіть можуть навмисно телефонувати жертві з різних номерів, щоб потім використати ці ж номери для підтвердження перевипуску SIM-картки.
Як убезпечити себе
Будьте обережні з дзвінками від нібито представників мобільного оператора. Якщо вам телефонують із проханням надати код підтвердження або особисті дані, не передавайте інформацію та одразу завершіть розмову. У разі сумнівів самостійно зателефонуйте до свого оператора за офіційним номером.
Якщо підозрюєте, що вашу картку хочуть перевипустити - негайно зверніться до служби підтримки мобільного оператора. Повідомте про підозрілу активність та заблокуйте віддалений перевипуск SIM-картки.
Перервіть “ланцюжок” шахрайських дзвінків. Якщо вам телефонують із підозрілими пропозиціями чи проханням передзвонити - відразу зателефонуйте своїм знайомим або родичам – це дозволить розірвати можливий шахрайський механізм.
Забороніть віддалений перевипуск SIM-картки. У налаштуваннях мобільного оператора або через контактний центр можна активувати функцію, що дозволяє перевипуск SIM-картки лише при особистому візиті до офіційного магазина та з пред’явленням паспорта.
Використовуйте унікальний номер для фінансових операцій. Бажано мати окремий номер телефону для банківських операцій, який не зазначається у відкритому доступі, зокрема в оголошеннях чи для соціальних мереж, чи месенджерів.
Розгляньте можливість переходу на контрактне обслуговування або прив’язку передплаченого номера телефону до паспорта. Така форма підключення забезпечує вищий рівень безпеки, оскільки перевипуск SIM-картки можливий лише за особистої присутності та пред’явлення документа.
Також ви можете звернутися до свого мобільного оператора й дізнатися про інші додаткові заходи безпеки (наприклад, підтвердження зміни SIM-картки через відеоверифікацію або перевірку за паспортом) і попросити увімкнути їх. Зауважте, що деякі оператори можуть стягувати додаткові кошти за подібні послуги.
Що робити, якщо стали жертвою шахраїв
Пам’ятайте, що головна лінія захисту – ваша пильність. Дотримання базових правил безпеки може допомогти уникнути фінансових втрат та захистити приватність вашого життя.
Зловмисники розповсюджують у соціальних мережах та месенджерах неправдиву інформацію про нібито нові правила нарахування пенсійних виплат. Шахраї видають себе за представників ПФУ та пропонують заповнити «офіційну анкету» на підконтрольних сайтах.
Звертаємо вашу увагу: такі повідомлення є фейковими! Вони не мають жодного відношення до діяльності Пенсійного фонду України та створені виключно з метою введення громадян в оману.
Як працює шахрайська схема?
Зловмисники публікують оголошення з гучними заголовками та посиланням на підроблений сайт, стилізований під офіційний ресурс. Аферисти закликають пенсіонерів терміново заповнити анкету, використовуючи методи соціальної інженерії. У результаті громадяни, не підозрюючи обману, вводять свої особисті та банківські дані на сторонніх ресурсах, які одразу стають відомі зловмисникам і можуть бути використані у шахрайських схемах.
Як не стати жертвою?
Популярність маркетплейсів серед українців зростає, що створює поле діяльності для шахраїв. Одна з найпоширеніших схем аферистів – фішингові посилання, які імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.
Як захистити себе від фішинг-афери на маркетплейсах
Популярність онлайн-торгівлі в Україні зростає з кожним роком, і маркетплейси стають основними майданчиками для покупок. Але з цим приходять і нові загрози, зокрема, шахрайські схеми, спрямовані на виманювання особистих даних та грошей у користувачів. Однією з найбільш поширених схем є фішингові посилання, що імітують вигляд популярних маркетплейсів.
Що таке фішинг і як він працює?
Фішинг — це шахрайська практика, коли зловмисники намагаються отримати конфіденційну інформацію користувача, наприклад, логіни, паролі чи дані банківських карток. Для цього вони створюють фальшиві вебсайти, які виглядають схожими на справжні платформи, такі як маркетплейси. Відвідавши таке посилання, користувачі можуть випадково ввести свої персональні дані або оплатити покупку через небезпечний ресурс.
Як розпізнати фішинг?
✅ Перевірте URL-адресу. Офіційні сайти маркетплейсів мають правильні та безпечні доменні імена (наприклад, "rozetka.ua" або "olx.ua"). Якщо ж у посиланні присутні сумнівні символи, додаткові цифри чи літери, або якщо адреса виглядає трохи зміненою, наприклад: "roz3tka.ua" або "olx.com.ua", це може бути ознакою фішингу.
✅ Перевірте дизайн сайту. Фальшиві сайти часто виглядають схоже на оригінальні, але зазвичай мають низьку якість графіки, помилки у тексті або незвичну структуру. Якщо ви помітили подібні недоліки, краще покинути сайт.
✅ Звертайте увагу на розсилки. Легітимні маркетплейси зазвичай не просять вводити особисту інформацію через електронну пошту або месенджери. Якщо ви отримали таку вимогу, будьте обережні.
✅ Перевірка через офіційний сайт або додаток. Якщо вам здається, що з вами зв’язуються з офіційного маркетплейсу, краще зайти на сайт або відкрити додаток через перевірений канал, а не за посиланням у листі чи повідомленні.
❌ Остерігайтеся підозрілих повідомлень. Якщо ви отримали листи або повідомлення через соцмережі з посиланнями на "подарунки" чи "знижки", це може бути спробою заманити вас на фальшивий сайт. Часто такі повідомлення містять заклики терміново ввести дані або здійснити оплату.
Як захистити себе від фішингу?
✅ Використовуйте двофакторну автентифікацію. Більшість сучасних маркетплейсів пропонують додаткові засоби безпеки, такі як SMS-коди або підтвердження через додаток. Це знижує ризик несанкціонованого доступу до вашого акаунту.
✅ Перевіряйте покупку через додаток чи офіційний сайт. Не вводьте платіжні дані на сторонніх сайтах. Завжди використовуйте лише перевірені ресурси.
✅ Слідкуйте за оновленнями безпеки. Переконайтеся, що ваш браузер та операційна система оновлені до останніх версій. Це допоможе захистити вас від багатьох онлайн-загроз.
✅ Будьте обережні з публічними Wi-Fi мережами. Уникайте здійснювати покупки чи вводити особисті дані, коли підключені до незахищених мереж.
❌ Не довіряйте занадто гарним пропозиціям. Якщо якась пропозиція здається надто вигідною, щоб бути правдою, швидше за все, це пастка.
«Я отримав повідомлення в телеграм від свого знайомого, який просить позичити кошти на зазначений номер картки в повідомленні, я без вагань здійснив переказ коштів, після цього зателефонував цьому знайомому – виявилось, що шахраї зламали його телеграм».
Знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері соціальної мережі. Це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь, але є ризик, що сторінку людини зламали шахраї. Знайомою людиною може бути друг, родич, колега тощо. Вона надсилає Вам особисте повідомлення в месенджер*, у т.ч. соціальної мережі.
*Месенджер — це безкоштовний мобільний додаток для обміну повідомленнями, який використовується для обміну миттєвими повідомленнями, обміну фотографіями, відео, аудіозаписами та для групових чатів. Приклади месенджерів: viber, whats app, telegram, messenger facebook, direct instagram та ін.
Та просить вас позичити їй гроші (зазвичай, перерахувати на вказану нею банківську картку чи поповнити рахунок номеру мобільного телефону). Це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь чи навпаки, спілкуєтеся дуже часто. Головне, у цьому випадку Ви повинні завжди пам’ятати те, що, можливо, акаунт* месенджера чи соціальної мережі* цієї людини зламали шахраї (підпорядкували собі управління акаунтом) та від імені вашого знайомого просять у вас гроші.
*Акаунт — обліковий запис людини у якійсь системі реєстрації та інформація пов'язана з таким записом.
*Соціальна мережа — це сервіс (інтернет майданчик) для підтримки соціальних зв’язків в Інтернеті. Важливим елементом соцмережі є контент (зміст, інформація), створений користувачами (власниками акаунтів у даній мережі).
Якщо дійсно таке трапилося, то дії даних осіб називаються шахрайством. Шахрайство — це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Відповідальність за вчинення шахрайства регулюється ст. 190 Кримінального кодексу України та передбачена від штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, в залежності від суми завданого збитку та кількості осіб, які вчинюють шахрайські дії.
Пам’ятайте:
✅ Зв'язатися з людиною через інший канал (телефоном, поштою, іншим месенджером) і запитати про повідомлення.
Якщо людина не надсилала повідомлення:
✅ Розповісти, що її акаунт зламали.
✅ Порадити змінити пароль до месенджера та увімкнути двофакторну аутентифікацію.
✅ Попросити повідомити про інцидент Кіберполіцію та CERT-UA.
❌ Не довіряйте особі, яка телефонує, тільки тому, що вона знає про вас персональну інформацію (шахраї можуть знайти її в інтернеті).
На замітку:
«BRAMA» - це синергія громадян, приватного та державного секторів у протидії дезінформації та незаконному контенту в інформаційному просторі
«BRAMA» - це ворота, що захищають і відокремлюють від небезпеки. Протягом історії вони були ключовими оборонними елементами при в'їздах у міста, фортеці, замки, садиби, а також на мостах і шляхах. У середньовіччі брама символізувала захищену спільноту міста, що відображалося у геральдиці багатьох українських міст, таких як Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Рівне, Херсон та інші.
Користувачі чат-боту можуть:
подати посилання на ресурс, який необхідно заблокувати,
прийняти участь у блокуванні,
отримати покрокові інструкції із надсилання скарг,
повідомити про поширення фейкової інформації,
отримати особисту статистику,
Користувачі чат-боту приймають участь у блокуванні лінків:
Боротьба із фейками
Користувачі можуть повідомити про фейкову інформацію, надаючи суть новини, джерело, звідки вони її отримали, та фото- або відеопідтвердження, якщо таке є. Ця функція дозволяє повідомляти про фейки не лише в мережі Інтернет, а й через друковані видання, листівки та інше.
Інформація перевіряється спеціалістами з Центру протидії дезінформації РНБО. Якщо інформація є резонансною, працівники ЦПД проводять заходи для з’ясування її достовірності, а у разі відсутності підтвердження публікують спростування на своїх ресурсах.