День Української Державності: понад тисяча років незламності та європейського вибору

15 липня, Україна відзначає День Української Державності. Це свято — не лише данина пам’яті про минуле, це символ спадкоємності нашої історії, що налічує понад тисячу років. В умовах боротьби за незалежність проти давнього ворога це день національної єдності та усвідомлення того, що Україна — не проект останніх десятиліть, а держава з глибоким корінням.

Тисячолітня історія: від Русі до сучасної України

Українська державність не розпочалася у 1991 році. Її витоки сягають середньовічної Русі — потужного європейського політичного та культурного центру. Відлік нашої державності ведеться від перших форм організації суспільства, визнаних на міжнародному рівні ще у Х столітті.

Саме в Княжу добу сформувалася давньоукраїнська мова, зародилася самоназва нашого народу («руси», «русини»), з’явилися такі невід’ємні атрибути нашої ідентичності, як Тризуб та назва грошової одиниці — гривня. Україна є прямим і повноправним спадкоємцем цієї величної культурної та державної традиції.

Цивілізаційний вибір, зроблений у 988 році

Цей день збігається зі святкуванням Дня Хрещення Київської Русі-України. Прийняття християнства князем Володимиром Великим у 988 році стало епохальною подією, яка остаточно інтегрувала нашу державу у європейський культурно-політичний простір.

Наш європейський курс — не тренд сьогодення, а свідомий вибір, зроблений понад десять століть тому. Хрещення Русі відкрило шлях до розквіту освіти, культури, формування правових норм та єдності народу. Сьогоднішній рух України до повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО є логічним поверненням до наших історичних витоків, до родини, де ми завжди були своїми.

Ланцюг епох: боротьба, що не припинялася

Українська державність — безперервний процес. Наша історія включає Галицько-Волинське князівство, Військо Запорозьке, Українську Народну Республіку, Західноукраїнську Народну Республіку, Карпатську Україну та багато інших етапів, де українці демонстрували прагнення до свободи.

Попри імперські намагання знищити українську ідентичність, наш народ щоразу відроджувався з попелу, як Фенікс. Референдум 1 грудня 1991 року, коли 90 відсотків громадян підтримали незалежність, став кульмінацією багатовікового прагнення до суб’єктності.

Сучасний вимір: єдність заради майбутнього

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, День Державності набуває особливого значення. Ми усвідомлюємо: ворог воює не просто за території, він прагне знищити нас як націю. Проте державність, яка витримала понад десять століть випробувань, неможливо зламати.

Головними гарантами нашої держави сьогодні є Сили оборони України. Захисники нашої незалежності — це нащадки воїнів-русичів, козаків та січових стрільців. Ми — армія сміливих і незламних.

Сьогодні ми вшановуємо мужність тих, хто захищає нас зараз, і пам’ять усіх поколінь борців, які віддали життя за Україну. Державність — це не лише інституції, це кожен із нас: волонтер, працівник критичної інфраструктури, лікар, вчитель чи військовий.

Ми живемо з волі української нації, спираючись на свою багатовікову історію. Сьогодні наше спільне завдання — зберегти суверенну, соборну та демократичну Україну для прийдешніх поколінь.

Зі святом, дорогі українці! Разом до перемоги!

Матеріали підготовлено за інформацією Українського інституту національної пам'яті.