Культура як фундамент нашої стійкості: у райдержадміністрації провели нараду із фахівцями сфери культури
Сьогодні ми часто говоримо про стійкість громад в умовах війни. Але вона складається не лише з економіка чи безпека. Це також люди та сенси, якими вони живуть. 19 березня у Дубенській РВА відбулась перша зустріч у широкому форматі з працівниками культури громад району.
Від мережі закладів до кадрового потенціалу
Під час зустрічі детально проаналізували ресурс громад: стан мережі закладів, кадровий потенціал та рівень залученості мешканців. Окремий фокус — на мистецьких школах. Адже діти — це ті, заради кого ми виборюємо майбутнє. Якщо сьогодні ми не дамо їм якісної української освіти та простору для творчості, ми програємо боротьбу за наступні покоління.
Культура як інструмент інтелектуального опору в умовах війни
Інформаційна війна — це боротьба за нашу ідентичність. Ворог десятиліттями намагався знецінити українську мову та перекрутити нашу історію. І наше завдання на місцях — створювати сильний український контент. Кожен концерт, кожна зустріч — це цеглина в основі нашого захисту. І тут правило просте: якщо український простір не наповнимо ми, його наповнить ворожа пропаганда. І саме працівники культури мають можливість наповнити інформаційний простір якісним проукраїнським контентом.
Окремою темою стала меморалізація.
Фахівці райдержадміністрації поділилися власним досвідом щодо формування культури пам’яті. Важливо було відійти від ситуативних рішень і прийти до чітко продуманих кроків, адже тема – напрочуд актуальна у часі. Тож під час наради розповіли, зокрема, про побудову концепції церемоніалу вручення нагород родинам загиблих Героїв, яка проходить у Дубенській РВА, а також про інші заходи, які організовують для ветеранів, членів їхніх роди, а також з патріотичного виховання молоді.
Культура — це простір для відновлення: від традицій до сучасних ініціатив
Під час наради поділились практичним кейсам громад, де культура вже сьогодні працює як інструмент згуртованості та розвитку. Зокрема, про важливість збереження «генетичного коду» через дослідження нематеріальної спадщини розповіла директорка Тараканівського центру культури та дозвілля Алла Грабар. Своєю чергою, Ірина Польова, директорка КЗ «Смизька центральна бібліотека», поділилася успішним досвідом залучення бюджетних і позабюджетних коштів для реалізації сучасних ініціатив, що перетворюють бібліотеки на живі багатофункціональні центри. Підсумував дискусію директор Державного історико-культурного заповідника міста Дубно Леонід Кічатий, наголосивши на необхідності синергії між музейними установами та локальними ініціативами громад. Такий комплексний підхід — від глибинної традиції до ефективного менеджменту — дозволяє нам створювати простір, де кожен мешканець Дубенщини може знайти інтелектуальну та емоційну опору.
Сьогодні заклади культури мають стати місцями сили. У час постійного стресу саме мистецтво та спілкування дозволяють людям емоційно відновлюватися. Голос культури Дубенщини має звучати, зробимо все, щоб його підсилити.
