В Дубенській РВА 12 травня начальник Дубенської РВА Всеволод Пекарський спільно із заступником начальника Дубенського РТЦК та СП Олександром Королем та керівниками громад вручили державні нагороди полеглих Героїв їхнім рідним.

Орденом «За мужність» ІІІ ступеня та Медаллю «За військову службу Україні» відзначено наших захисників. На жаль, посмертно.

Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджені:

ДОНЦОВ Вадим Валерійович народився в селі Радинка, що на Київщині. Згодом його родина переїхала до міста Дубно, де Вадим навчався у загальноосвітніх школах №3 та № 6. У 2005 році вступив до Мирогощанського аграрного коледжу, де здобував освіту за спеціальністю електрика. Після завершення навчання проходив строкову військову службу. З юних років Вадим мріяв стати військовим. Із початком антитерористичної операції був мобілізований до лав Збройних Сил України. За сумлінну службу в зоні АТО отримав низку відзнак: нагрудний знак «За зразкову службу», «Гордість та Честь», відзнаку «Батальйон Горинь» та пам’ятну медаль «Ветеран АТО». Згодом продовжив службу за контрактом у 130-му окремому розвідувальному батальйоні, де виконував обов’язки старшого солдата. Воїн загинув 2 березня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу ворога на Запорізькому напрямку.

Орден отримали мама Марія Федорівна та сестра Анжеліка.

ПЕРЕТЯТКО Олег Ростиславович – житель міста Дубно. Закінчив Дубенську загальноосвітню школу №5, а згодом — Кременецький лісотехнічний коледж, де здобув фах техніка лісового господарства. Олег був справжнім патріотом. З 2014 року він регулярно приїздив на схід України, щоб підтримати свого батька-військовослужбовця. У червні 2016 року Олег  уклав контракт із Збройними Силами України та розпочав службу. Брав участь в антитерористичній операції на сході країни, а в 2017 році отримав статус учасника бойових дій. Паралельно з військовою службою заочно навчався в Національному університеті водного господарства та природокористування. У 2020 році здобув ступінь магістра за спеціальністю «Екологія» та почав служити у 130-му окремому розвідувальному батальйоні, був старшим солдатом. Воїн загинув 2 березня 2024 в результаті артилерійського обстрілу ворога на Запорізькому напрямку.

Орден отримали дружина Олена Володимирівна та мама Галина Ананіївна.

ХОПТЮК Віктор Васильович – житель села Білогородка Вербської громади. Закінчив місцеву неповну середню школу, а згодом — Демидівське спеціальне професійно-технічне училище, де здобув спеціальність тракториста-машиніста. Ще з дитинства батьки прищепили Віктору любов до землі, і усе своє життя він присвятив сільському господарству, працюючи у фермерському господарстві. У травні 2023 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Сержант, навідник механізованого батальйону, він брав участь у бойових діях у районах населених пунктів Масютівка та Лиман Перший на Харківщині. Воїн загинув 5 лютого 2024 року в результаті ворожого обстрілу на Харківщині.

Орден отримали дружина Ганна Миколаївна та син Артем.

СИДОРЧУК Олександр Михайлович – житель села Берег Смизької громади. Закінчив місцеву загальноосвітню школу. Здобув фах ветеринара у Млинівському ветеринарному коледжі, а у 2014 році завершив навчання в Рівненському державному гуманітарному університеті, отримавши спеціальність вчителя історії та права. У мирному житті працював водієм тролейбуса на комунальному підприємстві «Рівнеелектроавтотранс». Від початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Олександр добровільно вступив до лав Збройних Сил України. 12 грудня 2022 року був нагороджений медаллю Міністерства оборони України «За поранення». Воїн загинув 19 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Орден отримали мама Лідія Василівна і тато Михайло Васильович.

ОСТАПЧУК Микола Миколайович – житель села Сапанівчик Смизької громади. Закінчив Тур’янську загальноосвітню школу. Згодом здобув спеціальність зварювальника у Кременецькому професійно-технічному училищі. Проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. Після служби працював у колективному сільськогосподарському підприємстві «Колос України», а також — гранулятором на підприємстві «Макарів Пеллет» на Київщині та в ПРАТ «Рівненська рибоводно-меліоративна станція». У вересні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Воїн загинув 7 лютого 2023 року на Донеччині.

Орден отримали дружина Лідія Миколаївна, сини Андрій та Роман.

КОВАЛЬЧУК Олександр Анатолійович – житель села Тараканів, народився в селі Великі Загірці. Закінчив Тараканівський ліцей. У 2016 році здобув професію муляра, маляра та штукатура в Дубенському вищому професійно-технічному училищі. Працював на Тараканівській птахофабриці. У вільний час Олександр полюбляв кататися на мотоциклі, слухати музику, гуляти з друзями, дивитися фільми. 9 жовтня 2018 року був призваний на строкову військову службу — спершу у село Старичі на Львівщині, а згодом переведений до Новоград-Волинського, там Олександр і підписав контракт. З січня 2019-го до грудня 2021 року проходив службу в зоні АТО, захищаючи Україну на Донеччині та Луганщині. У червні 2024 року був мобілізований вдруге. На службі виконував обов’язки старшого солдата. Воїн загинув 3 грудня 2024 року, під час бойового завдання на території між позиціями сил оборони України та військами держави-агресора у Курській області.

Орден отримала сестра Валентина Юріївна.

СОЙКА Володимир Миколайович – житель села Княгинин Мирогощанської громади. Навчався у Княгининській загальноосвітній школі. Після її закінчення вступив на курси водіїв у селі Козин. Проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. Після армії працював водієм пекарні в селі Варковичі. Із початком повномасштабного вторгнення Володимир став бійцем Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, де ніс службу в званні сержанта. Разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій. Воїн загинув 27 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Орден отримали дружина Софія Володимирівна, син Максим та донька Іванна.

СОЛОВЕЙ Микола Володимирович – житель села Мирогоща Друга. Народився у селі Савчуки Радивилівської громади. Закінчив Козинський колегіум, а згодом — Дубенський професійний ліцей, де здобув фах муляра, маляра та штукатура. Після навчання проходив військову службу у Борисівському районі, де опанував військову спеціальність зв’язківця. У 2017 році разом із родиною переїхав до Мирогощі. Працював у місті Луцьк на заводі «Кромберг енд Шуберт» укладальником виробничого відділу. У вільний час захоплювався спортом і риболовлею. У серпні 2022 року Микола долучився до лав Збройних Сил України. Воїн загинув 18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Орден отримали дружина Марія Миколаївна, син Максим, донька Софія, батьки Людмила Ярославівна та Володимир Володимирович.                                      .

БРЕЧКО Олександр Іванович – житель села Калинівка Демидівської громади. У мирному житті захоплювався конями, знаходив у цьому душевний спокій та силу. З початком війни Олександр долучився до лав Збройних Сил України. Спочатку проходив підготовку на полігоні в Тучині, а згодом був направлений на виконання бойових завдань із захисту рідної землі. На службі виконував обов’язки солдата — радіотелефоніста. Вірно служив і підтримував зв’язок навіть у найскладніших умовах. Загинув воїн 9 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання.

Орден отримала донька Юлія.

ДАНІЩУК Сергій Анатолійович – житель села Башарівка Радивилівської громади. Закінчив Башарівську загальноосвітню школу, згодом — Підзамчівську середню школу. Професію кухаря-кондитера здобув у Львівському професійному училищі №32. У мирному житті працював у закладах харчування міста Львова. З 2004 року — заготівельником на підприємстві «Юрмія», а з 2007-го — на приватному підприємстві «Агро-Експрес-Сервіс». У лютому 2023 року Сергій був призваний на військову службу. Старший сержант Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у складі підрозділу, був стрільцем-помічником гранатометника. Воїн загинув 12 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.  Понад пів року він вважався зниклим безвісти… 

Орден отримала мама Віра Федорівна.

СЕНЧУК Юрій Леонідович – житель села Бугаївка Радивилівської громади. Народився у селі Крупець, де закінчив місцеву середню школу. У мирному житті працював на підприємстві «Щедра Нива». Юрій був багатодітним батьком. Та, попри це, у грудні 2022 року долучився до лав Збройних Сил України. Він казав: «Заради своїх дітей йду захищати Україну». На фронті виконував обов’язки гранатометника. Воїн загинув 22 липня 2023 року під час мінометного обстрілу з боку противника  на Донеччині.

Орден отримала дружина Олена Степанівна.

Медаллю «За військову службу Україні» (посмертно) нагороджено Сергія Махновця. 

МАХНОВЕЦЬ Сергій Миколайович – житель села Рачин Тараканівської громади. Народився в місті Дубно в родині військовослужбовця. Разом із братом Олександром Сергій з юних років захоплювався історією рідного краю. Особливе місце в їхніх дослідженнях займала фортифікаційна пам’ятка Дубенщини — Тараканівський форт. Брати стали найкращими екскурсоводами цієї історичної локації. Сергій виконував обов’язки коменданта форту, а результатом їхньої спільної праці стало видання інформаційного збірника «Дубенський форт». Серед земляків він здобув почесне ім’я — вартовий форту-застави. Улітку 2022 року Сергій добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив на посаді солдата. Воїн загинув 22 березня 2023 року внаслідок штурмових дій з боку противника на Донеччині.

Медаль отримали дружина Євгенія Сергіївна, донька Софія, син Олексій та  мама Надія Миколаївна.

Вічна слава і шана  Героям! Щирі співчуття і вдячність рідним полеглих воїнів.