Особливості укладання трудових договорів в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин

Регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором.

Сторони можуть на власний розсуд (за взаємною згодою) врегулювати відносини стосовно: виникнення і припинення трудових відносин; системи оплати праці та розміру заробітної плати; норм праці; норм робочого часу та відпочинку. Безумовно, при цьому не має бути суперечностей із вимогами, встановленими Кодексом законів про працю України.

У трудовому договорі зазначається інформація про умови праці, наявність/відсутність на робочому місці працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також визначаються встановлені законом права працівника на пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах.

Працівник вважається поінформованим про умови праці та наявність/відсутність на його робочому місці небезпечних факторів з моменту підписання ним трудового договору.

При цьому варто врахувати, що відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органів Державної податкової служби України про прийняття працівника на роботу.

За спрощеного режиму на роботодавців не поширюються вимоги стосовно ведення документації з кадрових питань, прийняття локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчої документації (зокрема, щодо режиму робочого часу та часу відпочинку, відпусток), а також інших документів з питань, що врегульовані трудовим договором.

Дотримання вимог трудового законодавства та належне оформлення трудових відносин є запорукою захисту прав як працівника, так і роботодавця.