Пам'ять про Героїв: на Дубенщині рідним полеглих воїнів вручили державні нагороди

Напередодні Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави, на Дубенщині вшанували пам'ять полеглих Героїв. Начальник Дубенської районної військової адміністрації Тарас Чигринюк разом із представниками територіальних громад вручили державні нагороди та відомчі відзнаки родинам військовослужбовців, які віддали найцінніше за Україну.

Сержант СУНИЧУК Тарас Антонович із Новоукраїнки. Досвідчений воїн, учасник АТО та командир зенітного ракетного взводу із початком повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю. Загинув 23 грудня 2024 року. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, який передали дружині Мирославі Василівні та сину Максиму.

Солдат ТИМОЩУК Василь Володимирович із Кривухи. Майстер-зварювальник і творча людина, відомий побратимам за позивним «Тимоха» завдяки своїм «золотим рукам», які ремонтували техніку та зводили укріплення. Пройшов три поранення, але щоразу повертався на передову. Загинув 5 грудня 2025 року на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Відзнаку передали брату Анатолію Володимировичу.

Солдат ШАРАБАН Іван Васильович із Берестечка. Умілий будівельник і відважний розвідник 210-го окремого батальйону територіальної оборони. Загинув 12 серпня 2025 року на Донеччині у 25-річному віці. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Орден отримала дружина Софія, син Денис та мати Оксана.

Сержант ЩУР Володимир Тарасович із Злинця. Випускник УжНУ з червоним дипломом, власник власної справи, який 26 лютого 2022 року добровільно став на захист Батьківщини. Воював у складі 63-ї механізованої та 3-ї окремої штурмової бригад. Загинув 31 серпня 2024 року на Луганщині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Відзнаку передали батьку Тарасу Васильовичу.

Солдат ШЕВЧУК Василь Васильович із села Бондарі. Працелюбний і добрий господар, який у липні 2025 року добровільно став на захист України. Загинув 22 січня 2026 року на Сумщині від атаки ворожого дрона. Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Хрест Сухопутних військ» та знаком «Честь та пам’ять». Відзнаку отримала дружина Тетяна Володимирівна.

Молодший сержант ЮСЮК Ілля Юрійович із села Дружба. Командир кулеметного відділення, учасник боїв на Луганщині ще з 2015 року. Знову став на захист країни 25 лютого 2022 року, загинув під Бахмутом 24 вересня 2022 року. Довго вважався зниклим безвісти, повернувся «на щиті» у листопаді 2024 року. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Нагороду отримали батько Юрій Васильович та мама Марія Петрівна.

Солдат МЕЛЬНИЧЕНКО Олександр Володимирович із Демидівщини. Учасник АТО поблизу Авдіївки з 2015 року, з березня 2023-го знову служив кулеметником на Харківському та Запорізькому напрямках. Загинув 27 липня 2024 року. Нагороджений медаллю «Хрест Сил територіальної оборони» Міністра оборони України. Нагрудний знак передано сестрі Людмилі Володимирівні.

Молодший сержант КАЧАН Іван Васильович із Бужан. Бойовий медик, який рятував життя під вогнем із 2014 року та з перших днів повномасштабного вторгнення. Загинув біля Авдіївки в січні 2024 року, ідентифікований у березні 2026-го. Нагороджений медаллю «Лицарський хрест», який отримала дружина Марія Валентинівна.

Солдат МУНТ Сергій Петрович із Млинова. Старший розвідник 71-го батальйону ТрО з позивним «Смутний», надійний товариш і майстер-будівельник. Загинув 16 квітня 2025 року на Сумщині. Нагороджений почесною відзнакою Міністра оборони України — медаллю «Хрест Сил територіальної оборони». Нагороду отримала мама Ольга Володимирівна.

Солдат БІЛИК Юрій Олександрович із Дубенщини. Сапер інженерно-саперного відділення, творча та світла людина. Загинув 16 листопада 2024 року на Херсонщині. Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатанський хрест» та знаком «Честь та пам’ять». Нагороди передалиє мамі Тетяні Іванівні.

Сержант АРХІПОВ Андрій Васильович із Дубна. Командир танкового взводу, який виконував найвідповідальніші бойові завдання. Загинув 19 лютого 2024 року на Харківщині внаслідок ворожого авіаудару. Нагороджений почесним нагрудним знаком Міністра оборони України «Лицарський хрест». Відзнаку вручили сестрі Альоні Василівні.

Старший солдат РЕГЕЗА Володимир Васильович із села Баранне. Стрілець 43-ї окремої механізованої бригади, загинув 15 квітня 2025 року на Харківщині від влучання ворожого дрона. Нагороджений почесним нагрудним знаком Міністра оборони «Хрест Сухопутних військ» та знаком «Комбатанський хрест» із додатковим знаком «Честь та пам’ять». Нагороди передано мамі Людмилі Олегівні, тату Василю Леонідовичу та сестру Лілії Василівні.

Солдат ДАЦЮК Анатолій Володимирович із села Мильча. Добрий і працьовитий чоловік, який став на захист України у липні 2025 року. Загинув 23 грудня 2026 року на Сумщині від удару FPV-дрона. Нагороджений почесним нагрудним знаком Міністра оборони України «Хрест Сухопутних військ». Нагороду передано сестрам Віті Володимирівні та Марії Володимирівні.

Ці відзнаки — символи безмежної вдячності від українського народу та щоденне нагадування про те, якою неймовірною ціною виборюється кожний наш ранок.

Під час заходу на стенді пам’яті «Назавжди в строю» родини загиблих Героїв розмістили нагрудні шеврони з прізвищами полеглих бійців — щоб їхній подвиг назавжди залишився викарбуваним в історії рідного краю та в серцях кожного з нас.