Якщо людина дезорієнтована, не може назвати своє ім’я чи місце перебування, погрожує нашкодити собі чи іншим, плаче або кричить — це можуть буть ознаки сильного стресу. Щоб зарадити в такій ситуації, насамперед переконайтеся, що вам і співрозмовнику нічого не загрожує. Зберігайте спокій, представтесь і скажіть, що бажаєте допомогти.

Що варто пам’ятати, якщо людина йде на контакт:

• іноді їй просто треба виговоритися;
• їй важливо усвідомити, що її почули і зрозуміли;
• важливі не тільки ваші слова під час розмови, а й мова тіла.

Практичні поради:

• Якщо помічаєте ознаки стресу в поведінці людини, не поспішайте з порадами – вислухайте
• Чітко представтеся, коли потрібно
• Тримайте зоровий контакт, але так, щоб людина не відчувала тиску
• Тримайте відкриту позу, не схрещуйте руки, говоріть м’яко, спокійно, не дуже гучно
• Запевніть людину, що слухаєте її: «я вас чую»
• Уточнюйте незрозуміле: «поясніть, будь ласка»
• Не робіть оціночних суджень: «мабуть, ви почуваєтеся жахливо»
• Визнайте, що проблема людини важлива: «так, це дійсно важко»
• Дайте зрозуміти людині, що вона молодець, бо у стресі нам властиво знецінювати себе: «я вважаю, ви це зробили правильно», «бачу, вам не просто, але ви молодець»
• Звертайте увагу не лише на слова людини, а й на її мову тіла: вираз обличчя, погляд, позу, жести

Пам’ятайте: попри ваше щире бажання допомогти, якщо людина не хоче говорити і ділитися, облиште її, не варто тиснути чи змушувати. 

Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»