Жителі Дубенщини в останню земну дорогу провели Назара Дрозда, Олександра Юрцуня та Василя Голоюха

Життя воїнів-побратимів з 47 окремої інженерної бригади Сил підтримки ЗСУ Назара Дрозда та Олександра Юрцуня обірвалося 27 березня 2026 року під час повернення з бойового завдання на автошляху Ізюм-Чугуїв Харківської області внаслідок влучання в автомобіль БпЛА.

ДРОЗД Назар Русланович народився 21 січня 1992 року у місті Дубно.

Захисник навчався в Дубенській СЗОШ №5. Після закінчення школи він вступив до Дубенського професійно-технічного училища, згодом здобув юридичну освіту у Дубенській філії Університету "Україна".

Назар Русланович уклав контракт із Збройними Силами України влітку 2018 року. У 2022 році, після проходження навчання, захисника призначили на посаду сапера, а згодом він став командиром інженерно-саперного взводу, був молодшим лейтенантом. Герой брав участь у бойових діях на Донеччині, Сумщині та Харківщині.

Неодноразово мужньому воїну доводилося евакуйовувати з поля бою поранених та полеглих побратимів. За час служби Назар Дрозд отримав низку відзнак та нагород. Нещодавно захисник одружився. Разом з дружиною, теж військовослужбовицею, перебували на передовій - спільно захищали Україну, а ще - мріяли, будували плани на майбутнє, яким, на жаль, не судилося здійснитися.

ЮРЦУНЬ Олександр Миколайович народився 8 серпня 1989 року у селі Підбрусень Повчанської громади.

Захисник закінчив Миколаївську ЗОШ. Обравши медицину своїм життєвим покликанням, продовжив навчання у Дубенському медичному коледжі. Олександр створив міцну й люблячу сім’ю. Разом із дружиною Світланою виховував сина Давида, якого дуже любив. Проживав у місті Дубно. Працював фельдшером медичної частини державної установи «Дубенська виховна колонія».

На початку повномасштабного вторгнення росії Герой не зміг стояти осторонь і в березні 2022 року добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. Олександр Миколайович служив бойовим медиком взводу, був сержантом.

Воїн рятував побратимів на різних напрямках фронту, зокрема під Бахмутом, на Донеччині та Харківщині. Він не відступав перед небезпекою, бо відчував свій обов’язок. За мужність, самовідданість, вірність військовому обов’язку та порятунок життів Олександр Юрцунь був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «За збережене життя» та відзнакою Православної Церкви України «За жертовність і любов до України».

Прощання Олександром Юрцунем та Назаром Дроздом відбулося 3 квітня на майдані Незалежності Дубна. Поховали Героїв на Алеї Слави.

ГОЛОЮХ Василь Геннадійович народився 12 лютого 1997 року, проживав у селі Озліїв Млинівської громади.

Воїн служив на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних систем мінування взводу інженерних безпілотних наземних систем роти безпілотних наземних систем.

22 червня 2025 року Василь Голоюх зник безвісти під час виконання бойового завдання внаслідок проведення штурмових дій ворога поблизу села Новоукраїнка Волновахського району Донецької області.

На жаль, у березні ДНК-експертиза підтвердила загибель військовослужбовця.

Герой загинув під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України. Йому назавжди залишиться 29 років…

Чин поховання відбувся 3 квітня у Свято-Юріївській церкві ПЦУ села Озліїв. Поховали воїна на місцевому кладовищі.

Вічна слава і шана Героям! Щирі співчуття рідним та близьким.